За січень-серпень 2018 року 5,6 тис. роботодавців області подали у службу зайнятості 28878 вакансій. Крім того, у базі даних служби зайнятості містилась інформація про 6 тис. пропозицій роботи, отриманих з інших джерел. На 1 вересня 2018 року актуальними були 3,3 тис. вакансій, заявлених роботодавцями до служби зайнятості. Серед поданих у службу зайнятості вакансій 32,1% – з мінімальною зарплатою і лише 7,3% були із заробітною платою вищою від середньої по області (за липень 7,3 тис. грн), яка є однією з найменших в Україні (9170 грн). Середній розмір заробітної плати у вакансіях становив 5,0 тис. грн.
“Роботодавці дедалі частіше скаржаться на дефіцит робочої сили. Залізну завісу на кордоні, як у радянський час, ніхто ставити не буде. Шановні роботодавці, вихід один – збільшуйте зарплати, якщо хочете, щоб українці не їхали за кордон, а працювали у нас”, – наголосив Президент України Петро Порошенко під час щорічного послання до парламенту про внутрішнє і зовнішнє становище України. Він дав зрозуміти, що роботодавцям доведеться збільшувати зарплати, якщо вони хочуть виграти конкуренцію за працівників у європейських країн, адже Україна стає частиною єдиного європейського ринку праці.
Президент Спілки українських підприємців В’ячеслав Климов повідомив, що останнє проведене асоціацією дослідження засвідчило, що відплив кадрів вперше увійшов до числа першочергових питань, які непокоять український бізнес і цей виклик змусить взяти фокус на персонал. За його словами, раніше у компанії були черги на роботу, зараз вони зникли!
“Сьогодні рівень заробітної плати в тих вакансіях, які дає нам роботодавець, не високий. Зовсім мізерна зарплата у медичних сестер, продавців, водіїв, швачок. В охороні здоров’я зарплата сьогодні становить в середньому 5747 грн, в освіті – 6958 грн. Це не той рівень зарплати, який зможе утримати кваліфікованих працівників”, – зазначив на прес-конференції у серпні 2018 року в.о. голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Валерій Ярошенко.
Директор ОЦЗ Василь Олещук наголошує, що основна маса роботодавців ще досі не усвідомлює, який кадровий голод їх чекає через кілька років на ринку праці, адже у пошуках більших заробітків високоваліфіковані українці працездатного віку їдуть з країни, а вітчизняні підприємства лишаються без спеціалістів. Значна частина тернополян вже працює за межами нашого краю.
Одна з головних проблем сьогоднішнього ринку праці – професійний дисбаланс. Із майже 29 тисяч вакансій, які за 8 міс. ц.р. роботодавці подали у службу зайнятості Тернопільщини – три четвертих для робітників. А за станом на 1 вересня 2018 року із 3304 актуальних вакансій, для робітників – 65%.
Що ж до кількості безробітних, то на 1 вересня 2018 року на обліку в обласній службі зайнятості їх перебувало майже 8 тис., з них 40% – службовці. Майже 50% – з вищою освітою, а у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості– 84,1%.
На ринку праці Тернопільщини є гострий брак фахівців робітничих професій. Наприклад, у Тернопільському МРЦЗ є пропозиції роботи для 62 кухарів, а на обліку перебуває лише 7 безробітних, які мають таку професію, для 33 електрогазозварників, а запропонувати її можуть лише 3-м безробітним, для 30 швачок – а готові приступити до праці лише 3, на 66 вакансій водіїв претендують всього 12 осіб зі статусом безробітного, а на 33 пропозиції роботи водієм тролейбуса – немає жодного. Із 10 потрібних роботодавцям пекарів, 10 штукатурів, 10 токарів – є лише по одному претенденту.
Також роботодавці пропонують тернополянам роботу електромонтера (30 вакансій), екскаваторника (12), тракториста (12), електрозварника ручного зварювання (11), слюсаря-ремонтника (10), арматурника (10), фрезерувальника (5), проте на обліку в міськрайцентрі зайнятості немає жодного такого фахівця.
Загалом в області найбільший попит на водіїв, у тому числі й тролейбусів, продавців, трактористів, в’язальників схемних джгутів, швачок, кухарів, працівників будівельних професій.
