В Україні через тиждень вартість газу може зрости на 23,5%, а тарифи на тепло і гарячу воду в середньому піднімуться на 16,5%. Крім того, на 10-12% в різних регіонах країни дорожчає холодна вода: причина — зниження обсягів споживання і зростання заробітних плат на підприємствах. Нацкомісія у сферах енергетики і комунальних послуг вже прийняла відповідне рішення щодо ряду населених пунктів, – пише Ровесник.

Так, цього року вартість комуналки може виявитися рекордно високою. Правда, приблизно половина українців таке нововведення на собі майже не відчують. Серед них, у тому числі, субсидіанти і жителі термомодернізованних будинків.

Хто в Україні найменше платитиме за комуналку і що робити тим, кому не так пощастило.

Більше 70% у витратах на комуналку — вартість тепла і гарячої води. Від того, з яким енергоресурсом працює постачальник, залежать і тарифи. Наприклад, у Южноукраїнську, де можна використовувати дешеву енергію із атомної станції, Гкал тепла коштує лише 242,3 грн. У середньому опалення “двушки” може обійтися у 363 грн. Куб гарячої води обійдеться лише в 27 грн. Якщо сім’я у місяць витрачає, наприклад, п’ять кубометрів, доведеться заплатити 135 грн.

У Києві ж за Гкал платять 1355 грн. Після того, як тариф на газ підвищать на 23,5% (орієнтовний зростання), за таку ж кількість тепла доведеться платити вже 1573 грн. Відповідно, опалення “двушки” у середньому обходитиметься у 2,3 тис. грн. А це майже вдесятеро менше, ніж у Южноукраїнську. Однак подорожчання газу жителі цього міста на собі майже не відчують. Ні гаряча вода, ні опалення для них не подорожчає. Єдине — більше доведеться платити за приготування їжі за допомогою газової плити. Якщо спалювати до 10 кубів газу, зараз доводиться платити 69 грн, а після можливого подорожчання — 85 грн.

Крім цього, навіть якщо обидва постачальники тепла і гарячої води використовують блакитне паливо, тарифи у них можуть значно відрізнятися. Це залежить і від стану інфраструктури (обсягів втрат), і від кількості споживачів (чим більше, тим менше тариф), і від рівня заробітних плат на підприємствах (в регіонах платять менше, відповідно, і в структурі тарифу складова зарплати буде нижчою).

До подорожчання в Одесі опалення однокімнатної квартири могло обходитися десь у 1,4 тис. грн, у Харкові — 1,7 тис. грн, а в Києві — 1,6 тис. (розрахунки за умови однакового споживання). До слова, найдешевший серед обласних центрів — Черкаси. Тут за “однушку” до подорожчання доводилося платити майже 1,2 тис. грн. Тоді як у середньому по Україні — до 1,4 тис. грн. Якщо тариф на газ дійсно зросте на 23,5%, у середньому по Україні опалення і гаряча вода подорожчають на 16-20%.

Найбільш привілейовані обставини — у субсідіантов. Вони, незважаючи на вартість комунальних послуг і зростання тарифів, платять стабільно одну й ту ж суму — в середньому 15% від сукупного доходу сім’ї. До речі, згідно з даними Держстату за минулі опалювальні сезони, найменше платять за комуналку в Сумській області. Кожен другий житель регіону отримує знижку від держави. А ось в Одеській області взимку набирається лише до 15% субсідіантов. Усього по всій країні зі знижкою за житлово-комунальні послуги в опалювальний сезон платять від 5 до 6 млн сімей. Цьогорік, згідно з прогнозами Мінсоцполітики, пільговиків буде менше. По-перше, посилили правила, а по-друге — зросли мінімальні пенсії і зарплати.

Що робити іншим

У бюджеті на наступний рік на субсидії закладено 55 млрд грн. Це означає, що кожен українець віддасть своїми податками за знижки майже 1,3 тис. грн за рік. І платити таким сім’ям доведеться за повним тарифом. У їхнє число потраплять ті, хто дійсно не потребує допомоги (віддають за комуналку до 15% доходу), а також ті, хто не зможе оформити субсидію за новими правилами.

Для прикладу, якщо українець офіційно безробітний і з якихось причин не перебуває на обліку в Центрі зайнятості — допомога не призначається. Також без знижки доведеться справлятися самотужки тим, хто живе в будинку від 200 кв. м або в квартирі від 120 кв.м. Без допомоги залишаться й ті, хто володіє авто віком до 5 років.

Решті ж доведеться або багато платити, або серйозно задуматися про розумне споживання. “Тарифи для населення традиційно відстають від тарифів для промисловості. Тому мріяти про те, що тарифи будуть знижуватися, у наших реаліях не доводиться. Крім того, в цьому році багато людей після літніх перевірок і перерахунків опинилися без субсидій. Виходом залишається тільки підвищення енергоефективності, оптимізація споживання газу і теплової енергії”, — розповідає експерт у сфері енергоефективності Антон Ковалишин.

Щоб платити менше за тепло, радить експерт, у будинках із горизонтальною розводкою системи опалення, в ідеалі 100% квартир слід обладнати індивідуальними (поквартирні) лічильниками тепла і регуляторами на радіаторні батареї. Індивідуальний тепловий пункт на рівні з погодозалежною автоматикою дозволить заощадити від 10 до 40%.

“А балансування стояків забезпечить рівномірний розподіл тепла по всьому будинку, щоб у всіх квартирах було однаково комфортно — не жарко і не холодно. Термоізоляція інженерних комунікацій дозволить також зберегти тепло за шляхом теплоносія із підвалу у квартири. Якщо в будинку дахова газова котельня — можливо її час модернізувати, встановити сучаснішу”, — додає Ковалишин.

Також важливо утеплити стіни по всьому периметру будівлі — від цоколя до коника даху. Це вимога державних будівельних стандартів із теплоізоляції будівель. Але почати варто з енергоаудиту. Під час нього фахівець визначить, як і за рахунок чого будинок може споживати менше енергії. “Вартість енергоаудитів на ринку коливається від 10 до 20 тис. грн. (50-100 грн. з квартири), залежно від масштабів будівлі, кількості квартир, опалювальної площі”, — зазначає Ковалишин.

Найпростіше, на чому можуть заощадити жителі багатоповерхівок, це витрати на електроенергію. Якщо встановити двозонний лічильник електроенергії, можна вдвічі менше платити за електрику із 23:00 до 07:00 години. Заміна ламп розжарювання на LED дасть економію до 8 разів на електроосвітленні. Використання розеток із таймерами допоможе налаштувати автоматичне включення і виключення електроприладів у зручний час.

Спеціальна насадка на кран дозволить заощадити у середньому до 500 грн у рік. Такий пристрій пропускає до двох літрів води за одну хвилину. Звичайний кран — майже 10 літрів. Уявімо, що кожного дня родина відкриває кран для того, щоб вмитися і помити посуд на 15 хвилин. Зі стандартним краном за цей час можна втратити 150 літрів води, а з аератором — 30 літрів.

А якщо замість 5 “звичайних” лампочок (75 Вт), купити енергозберігаючі лампи (0,02 кВт*год), то замість 70 кВт*год на місяць можна використовувати лише 20 кВт*год. Так, за рік можна заощадити до 1 тис. грн.

Олександр Литвин