Усі ми наближаємось до свята Воскресіння Христового. І в умовах карантину, очевидно, звичного традиційного освячення галузок та великодніх кошиків не буде.

Блаженніший Святослав дав свої поради щодо Великоднього святкування і на їхній основі єпископи у своїх єпархіях та екзархатах відповідно готуватимуть розпорядження, пише ДивенСвіт.

Через панічні настрої та страхи думки вірних розділяються. Для багатьох з нас, на жаль, центральним елементом Великодня є освячення кошика із приготованими стравами. І розуміння, що цього не буде як зазвичай тотожне катастрофі.

Але насправді більш нищівним може виявитися духовний колапс, а не освячення кошиків онлайн. Спостерігаючи за палкими суперечками у соцмережах, помічаєш, що ми вкоторе розділяємось там, де мали би єднатись.

Одні звинувачують інших у невірстві, мовляв, де ж наша віра, якщо боїмося вірусу і не підемо на таке свято святити паску, інші, відповідно, у фанатизмі із закликами слухатись здорового глузду.

Так, це, без сумніву, важкий час і серйозне обмеження наших прав і можливостей. Однак не полишає думка: а як же ж покора, послух, смирення? Ті чесноти, яких християнин мав би вчитись впродовж всього свого земного життя?

Церква – це насамперед спільнота, а кожна парафія – то Ісусове стадо, довірене кожному конкретному священнику. Ми маємо бути слухняними своїм духовним батькам і наставникам – все просто!

Якщо нас закликають молитись за допомогою засобів комунікації великодню Літургію – ми молимось її залишаючись вдома. Якщо є можливість освячувати кошики – освячуємо із строго застереженими правилами.

А головне поза тим – не осуджуємо і не критикуємо, особливо парохів або сусідів, які повелись не так, як би нам хотілось.

Сьогоднішній досвід – це серйозний тест нашої віри. Зокрема на те, чи є поза формалізмом ще щось у наших душах, чи є там Воскреслий Христос, який сповнює всепереможною надією та любов’ю.

Христос воскрес! І в день згадки про цей день Він по-особливому благословить кожного, хто відчинить для нього двері свого дому. І це так символічно – запросити воскреслого Спасителя у свій дім, перейнявши відповідальність за оприсутнення цієї доброї новини у колах своїх рідних, своєї домашньої церкви.

Не переймаймось аж так традиційним обрядом освячення галузок чи кошиків, замість того – більше молитви, любові і служіння одне одному.

Бо Воскресіння – це радість, яку ніхто, крім нас самих, не зможе у нас відняти.