2015 рік, українська мова і література

Цей випадок гучно прошумів у пресі, значною мірою завдяки участі в ньому відомої української письменниці Галини Пагутяк. Саме її текст був запропонований абітурієнтам у завданнях № 29-33 на ЗНО з української мови і літератури. На думку багатьох вступників, як і на думку самої авторки, питання до тексту були поставлені некоректно, а варіантів інтерпретації могло бути безліч. Сама ж Пагутяк написала відкритого листа до Ігоря Лікарчука, директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), щодо порушення її авторських прав і недолугості завдань:

«Виявивши мені честь і обравши мій текст для аналізу, автори питань і відповідей, безперечно, розуміли, що це складний філософський текст, який можна по-різному інтерпретувати, але повелися з ним дуже непрофесійно… Абітурієнти звернулись до мене дати відповіді на тестові завдання. Я прочитала їх і зрозуміла, що розумні відповіді можна отримати лише тоді, коли ставлять розумні запитання».

Пагутяк наголосила, що уривок із тексту – всуціль метафоричний і недоречно подавати його без контексту. Правильних відповідей на більшість питань, які вимагали проаналізувати текст, просто не було, а дозволу на використання уривку в ЗНО в самої авторки ніхто не просив.

У міністерстві на ситуацію відреагували, проте свою помилку так і не визнали.

2019 рік, історія України

Дещо інший результат був у ситуації з останнім ЗНО з історії України. Тут відповідальні особи пояснили і визнали свій непрофесіоналізм.

Цьогорічне завдання № 42 не мало правильної відповіді. Вступникам потрібно було визначити, на якому фото зображено Георгіївську церкву Видубицького монастиря. Проте, як потім пояснили в УЦОЯО, через технічний недогляд під час підготовки до друку завдань замість світлини власне Георгіївської церкви помилково помістили знімок собору Святої Великомучениці Катерини в Чернігові.

Щирий подив абітурієнтів, які не знайшли під час тестування фото правильної церкви, компенсували. Їм усім за це завдання зарахували по балу незалежно від відповіді в бланку.

2017 рік, українська мова і література

У 2017 році неоднозначну реакцію вступників знову викликало літературне завдання. Абітурієнтам пропонували обрати одну з чотирьох цитат із п’єси Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» як таку, що характеризує кульмінацію сюжету. Чи то неймовірна сила слова класика української літератури, чи то неуважність укладачів завдань призвела до відсутності однозначної правильної відповіді.

Погодься, дійсно важко сказати, коли настає пік в емоційній напрузі сюжету: чи тоді, коли горе-дворянин Боруля отримує відмову від вищих органів, чи коли хоче вигнати з дому доньку, чи коли сповідається про спалену душу.

Врешті в офіційній заяві представники УЦОЯО вирішили зарахувати за це завдання 1 бал усім учасникам незалежно від обраної відповіді.

2019 рік, фізика

Останнє ЗНО не обійшлося без резонансів і в галузі точних наук. Завдання з фізики № 32.1 (в одних зошитах) або № 31.1 (в інших) мало дві правильні відповіді.

В УЦОЯО пояснюють казус неоднаковим трактуванням питання в навчальній літературі. Мовляв, більшість авторів визначають коефіцієнт трансформації трансформатора в режимі холостого ходу як відношення напруги на первинній обмотці до напруги на вторинній обмотці. Однак є поодинокі випадки, коли цей коефіцієнт вважають відношенням напруги на вторинній обмотці до напруги на первинній.

Якщо в самих фізиків немає однозначності щодо конкретного явища, чого тоді вимагати від дітей, які щойно закінчили школу? Зрештою освітяни прийняли рішення на користь вступників і зарахували 1 бал кожному абітурієнту, який вказав відповіді «0,02» і «50».