Борги українців за комуналку зможуть подвоювати. У новому законі, який вступить у силу в травні 2019-го, передбачили пеню (штраф) за кожен день прострочення. Причому рахувати будуть, починаючи із 20-го числа,  – пише Бізнес Компаньйон.

Автори законопроекту пояснюють: комунальна послуга — такий же товар, як картопля або крупа. І якщо використовував воду, газ, тепло і т. д. проте не заплатив — повинен нести відповідальність. Нині загальна заборгованість за комуналку — приблизно 40 млрд грн.

Якщо такий борг протримається до року, заплатити доведеться на 1,5 млрд грн більше. Максимальний розмір пені, згідно з документом, не може перевищувати 100% боргу. А окрім основних тарифів з’явиться ще й абонентська плата.

Нові комунальні правила

Закон “Про житлово-комунальні послуги” прийняли ще торік, але вступає у дію він у травні 2019-го. Спочатку передбачалося, що вже з 1 січня українці житимуть за новими правилами.

Однак влітку Верховна Рада це рішення переглянула. Офіційна причина — у документі за відсутність лічильників пропонують штрафувати постачальників. Тому що лічильники встановити не встигнуть до початку наступного року, весь закон відтермінували.

Причин для прийняття нових правил є декілька. Усі їх можна пояснити двома тезами: діючі правила не враховують низку нововведень (поява ОСББ, введення ринків газу, електроенергії) і не відповідають європейським стандартам.

Що змінить новий закон:

• доведеться платити пеню за прострочення платежів;
• введуть абонплату на комуналку;
• зобов’яжуть впускати в квартиру комунальників;
• дозволять відключать комунальні послуги за борги;
• комунальники платитимуть штрафи за відключення послуги без причини;

Не пізніше, ніж через півроку після вступу закону в дію, українці повинні вибрати постачальника комунальних послуг і модель роботи. Усього існує три моделі:

• кожен укладає договір сам;
• один управитель підписує договір від імені всіх мешканців;
• ОСББ укладає угоду від імені всіх мешканців.

Пеня за борги: як і коли будуть нараховувати

Починаючи з 20 травня українці, які платять за комуналку із запізненням, платитимуть штрафи. Юрист одного із адвокатських об’єднань Юрій Смок пояснює: закон зворотної сили не має, за вже існуючі борги штрафувати не повинні. При цьому експерт пояснює, що підприємства можуть трактувати документ по-своєму.

“Закон вступає у силу з 20 травня 2019 року і ті порушення у платіжній дисципліні, які були здійснені до зазначеного терміну, не повинні потрапляти під норму щодо сплати пені”, — пояснює експерт.

Розмір пені — лише 0,01% боргу. Наприклад, якщо сім’я платить у середньому 1500 грн за комуналку в місяць і прострочила платіж на 90 днів, сума боргу збільшиться приблизно на 27 грн. Така пеня майже не відчутна. У першій редакції закону штрафи були удесятеро більші, але до другого читання суми урізали.

У майбутньому розмір пені можуть переглянути. Одна з причин, через яку розмір пені скоротили — негативна реакція із боку українців. І щоб не нагнітати ситуацію, парламентарії пішли на поступки. Варто також враховувати, що штрафні санкції — звичайна європейська практика.

Введуть абонплату: коли і скільки заплатимо

Кабінет міністрів розробив документ, який встановить максимальний розмір абонентської плати. Він буде визначатися за формулою:

• мінімальна зарплата × 2,58 × коефіцієнт витрати,

Коефіцієнт витрати: гаряча вода і тепло — 0,004; холодна вода —0,0035; вивезення сміття — 0,0015. Отже, у 2019 році максимальна абонплата на тепло, гарячу воду становитиме 43 грн, на холодну воду — 37,6 грн і на вивезення сміття — 16,1 грн.

З ростом мінімальної заробітної плати також будуть збільшуватися і максимальні розміри абонентської плати. Водночас, як і зараз, окремо потрібно буде платити за послугу як товар. Але навіть якщо зовсім не користуватися комунальною послугою, абонентську плату доведеться оплачувати у будь-якому випадку.

“Плата за абонентське обслуговування — платіж, який споживач платить виконавцю комунальної послуги з індивідуального договору про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку”, — йдеться у документі.

Зібрані гроші спрямують на витрати із укладання договорів, розподіл послуги, обслуговування лічильників.