40 сортів хурми вирощує чортківчанин Іван Мерлавський. Каже, теплолюбна рослина щедро плодоносить і у нашій місцевості, головне – правильний догляд.

– Хурма з латини означає «їжа богів», – розповідає господар. – Перші саджанці сорту Тамкам та «Іччі кі кей джіро» привіз з Америки. Вони морозостійкі, може витримувати температуру до 26 градусів. У мене на ділянці прижився одразу, жодних клопотів з ним не мав. У перший же рік навіть зібрав невеличкий урожай. Вага одного плоду була 200-250 грамів. Хурма буває чоловічої та жіночої статі. Плодоносять ті, що жіночої. Хоча є і багато гібридних сортів, – пише tenews.org.ua.

Хурма доволі нетипове дерево для тернопільського регіону. Її батьківщина — Кавказ і Японія. Купити саджанці можна на місцевих ринках. Привозять їх з Італії, Греції, Туреччини. Хурма, за даними селекціонерів має більш 725 видів

Для хурми, за словами Івана Васильовича, потрібно обирати сонячне місце, щоб не було протягів. Так деревце буде швидко розвиватися і рости.

–  Молоді деревця, висадив  у горщики, зараз вони зимують у підвалі. Переживав, щоб не обмерзли у відкритому грунті, так підростуть, добре укоріняться, а навесні, як потепліє, висаджу надворі, – каже він.

На низ горщиків господар завжди вистеляє  шкаралупами волоських горіхів, каже, що вони найкраще виконують функцію дренажу. Втім можна й брати перевірений керамзит. Чорнозем для заморського деревця не годиться, найкраще торф або спеціальний грунт для цитрусових. Коли у травні висаджує у відкритий грунт, то старається на 10 сантиметрів нижче рівня грунту.

– Після посадки потрібно постійно поливати хурму, – зауважує він. – Вона відмінно переносить надлишок вологи, без її наявності молоді дерева можуть загинути. Тому на самому початку не жалійте води.  З підживленням хурми потрібно бути дуже обережним, щоб «перегодувати». Інакше деревця різко можуть піти в ріст і не визріє деревина. Хурма відноситься до числа рослин, нормально почувають себе на бідних ґрунтах, її краще недогодувати, ніж перегодувати мінеральними і особливо органічними добривами. Для підживлення використовую розчин коров’яку, курячого посліду. Добре грунт і, навіть листя дерева, посипати деревним попелом. Це найкраща профілактика від шкідників. З середи вересня кроплю листя монофосфатом калію, щоб гілки зміцніли і визріла кора.

– Завжди прищипую або обрізую головний пагін на однорічках, – зауважує Іван Мерлавський. –  Тоді всі соки підуть у бічні гілки, вони швидше розвиватимуться. Загалом з хурмою дуже мало клопоту і вона не потребує особливого догляду. Головне висадити її в правильному місті і вона щороку буде тішити смачними плодами.