Відвідування церкви потрібне насамперед самій людині. Тому відразу хочеться відзначити, що формально ходити до церкви немає сенсу. Якщо приходити до церкви, щоб там просто постояти або посидіти, нічого не слухаючи, не вникаючи у вчення Біблії, в закон Божий, то це формальна віра. Тоді хочеш – відвідуй, хочеш – не відвідуй церкви: суттєвої різниці не буде.

Така формальна віра близька до забобонів, пише ДивенСвіт. Мовляв, я відвідую церкву, адже кажуть, що допомагає, от може і мені допоможе, так про всяк випадок… Тут людина і не хоче змінюватися, усвідомлювати свою гріховність і каятися у вчинених гріхах… При формальному підході до віри душа людини фактично залишається замкнутою. Людина бажає отримати нагороду за те, що просто виконала якісь дії – обряди. Ось я прийшов до тебе до церкви – чекаю за це, Боже, нагороди! Але Богу потрібно наше серце і віра, а не формальні відвідування богослужінь. Псалмоспівець Давид зі сторінок Біблії говорить:

Жертви Богові – дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш. (Пс. 50:19)

Тому коли йде мова про відвідини церкви, потрібно зрозуміти, що йдеться про повноцінну участь у спільноті. Згадаймо що таке церква – це зібрання віруючих. У Біблії описано те, що відбувалося на перших християнських зборах, тобто в християнських церквах в апостольський час:

1. Вивчення Слова Божого

Все Писання – надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий. 2 Тим. 3, 16

2. Прослава Бога піснями, гімнами, молитвами

Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Євр. 13, 15

3. Спілкування одне з одним, а також допомога при потребі

Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні. Євр. 13, 16

4. Євхаристія

І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається. Лк. 19-20

Адаптація Тетяни Трачук