Час від часу я читаю статтю про якусь досить відому людину, який говорить: «Я був християнином, але я більше не християнин», пише ДивенСвіт.

Але як же це відбувається? Яким чином хтось доходить до цієї точки?

Кроки, що ведуть до подібної заяви, почалися задовго до неї. Таке не відбувається раптово. Людина не може, прокинувшись одного ранку вирішити: «Сьогодні я відрікаюсь від своєї віри і відвертаюсь від Бога».

Ні, це низка кроків і компромісів, які завжди приводять до чогось подібного.

Наприклад, ми знаємо про публічне зречення Симона Петра від Христа. Але з чого все почалося? Все почалося з гордості. Під час спільної вечері Ісус сказав Своїм учням, що один з них зрадить Його, і що Він буде розп’ятий.

Але Петро сказав: «… Навіть коли й усі спокусяться, – та не я!» (Мк. 14:29).

Тоді Ісус сказав йому: «… Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся» (Мк. 14:30).

Петро подумав, що такого просто не може бути. Це була гордість. А Біблія говорить, що гордість передує падінню. Це був перший крок Петра донизу.

Наступним кроком було те, що він спав в той час, коли повинен був молитися. Ісус узяв трьох Своїх друзів – Петра, Якова та Івана – в Гетсиманський сад і сказав: «Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.» (Мт. 26:41).

Але замість того, щоб молитися, вони заснули. Потім, коли храмова варта прийшла заарештувати Ісуса, Петро вихопив меч і відсік вухо слузі первосвященика.

Проблема Петра полягала в тому, що він був марнославним тоді, коли повинен був бути смиренним; спав, коли повинен був молитися; і бився, коли повинен був довіряти Господу. А потім в результаті він публічно відрікся від Ісуса.

Ці маленькі кроки привели до великих. Маленькі речі перетворюються у великі. І маленькі гріхи стають великими гріхами.

Пригадаймо, що могутній Голіаф, з яким зіткнувся Давид, не завжди був велетнем. Колись він був дитиною (можливо, великою дитиною). Але ця дитина перетворилася на гіганта, і одного разу Давид зіткнувся віч-на-віч з триметровим велетнем, закутим у зброю.

І ось, що відбувається. Ми нехтуємо гріхами, ведемо переговори з ворогом і укладаємо угоди з дияволом. І неочікувано перед нами виринає справжній гігант, з яким ми зіткнулися, бо недооцінили силу гріха.

Самсон – ще одна хороша ілюстрація подібної ситуації. Він був могутнім воїном, непереможним на полі бою.

Диявол придивився до нього і подумав: «Я знаю, як дістати цього хлопця». Він послав прекрасну Даліду, чиє ім’я означає «ніжна». «І сказала Даліла до Самсона: Скажи мені, благаю, в чому полягає твоя велика сила й чим тебе можна було б зв’язати, щоб тебе упокорити» (Суд.16: 6).

Самсон подумав, що це жарт. І це було причиною його падіння.

Так як же ж це відбувається? Як люди впадають у гріх?

Це відбувається через компроміс, крок за кроком.

Ніколи не думайте, що не можете впасти. Всі ми здатні впасти в найстрашніші гріхи, які тільки можна уявити.

Чи не почав компроміс просочуватися у ваше життя? Є деякі запобіжні заходи, які можна впровадити у своє життя, і які допоможуть впоратися з так званими сірими зонами в нашому житті.

Існують певні чорно-білі області, про які не потрібно думати, тому що ви вже знаєте, що Бог говорить з цього приводу.

Наприклад, чи нормально красти?

Ні. Біблія говорить: «Не кради» (Вихід. 20, 15).

Чи нормально мати позашлюбний зв’язок?

Ні. Біблія каже: «Не чини перелюбу» (Вихід. 20, 14).

Добре, але як щодо тих речей, щодо яких ми сумніваємося? Ми не знаємо конкретно, правильні вони чи хибні. Тому можна задати собі три питання, перш ніж чинити ту чи іншу дію:

По-перше, те, що ви робитимете, служить для вашого духовного росту чи руйнації? Апостол Павло писав: «Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.(1 Кор. 10, 23).

По-друге, чи має цей вибір владу над вами? І знову Павло писав: ««Все мені можна», та не все корисне. «Все мені можна», та я не дам нічому заволодіти надо мною.»(1 Кор. 6:12). Якщо ви не можете прожити і години, не зробивши чогось визначеного, то це недобре. Ви перебуваєте під контролем.

І, нарешті, чи не відчуваємо докорів сумління з цього приводу? Біблія говорить: «… все бо, що не з віри, – гріх.» (Рим.14, 23). Той лише факт, що хтось інший робить те або інше, ще не означає, що і ви повинні це робити.

Ви помітили компроміси у своєму житті? Тоді слід навести порядок у домі: чітко усвідомити цей компроміс, визначити його, а потім попросити Бога допомогти вам змінити ті сфери життя, які повинні бути змінені.

Маленькі компроміси можуть привести до великих гріхів.

Адаптація Тетяни Трачук