TerMedia

facebook google+ twiter skype rss

Новини з тернопільщини

Статті

Ви будете здивовані: шокуючі факти про поцілунки

Ви будете здивовані: шокуючі факти про поцілунки

Чоловіки, які щодня цілують своїх дружин перед виходом на роботу, мають вищий дохід, ніж ті, які цього не роблять. Чоловіки, які мають звичку ранком перед виходом на роботу цілувати своїх дружин, живуть на 5 років більше інших.

Російська різанина в Батурині: що сталося 310 років тому?

Російська різанина в Батурині: що сталося 310 років тому?

310 років тому військо російського царя Петра І жорстоко знищило українське місто Батурин. На той час місто було гетьманською столицею. Жахливі події отримали в історію назву «Батуринська трагедія» та «Страшна різанина».

Інтерв'ю

Дівчина з Тернопільщини стала офіцером поліції у США: всі подробиці

Дівчина з Тернопільщини стала офіцером поліції у США: всі подробиці

Уже змалку вона відрізнялася поміж ровесниками бажанням охопити чим ширше коло захоплень. Від п`яти років займалася в клубі аеробіки «Наталі» та ансамблі танцю «Джерельце» під керівництвом крутих хореографів Наталії Гребенюк і Марини Євсюкової.

Заробітчанин із Тернопільщини розповів про життя у Швеції

Заробітчанин із Тернопільщини розповів про життя у Швеції

Сусід три роки поспіль їздив на роботу у Швецію. Працював із деревом, збирав меблі, зводив будинки. Запропонував поїхати з ним, — розповідає 27-річний Роман Вітковський із міста Копичинці Тернопільської області.

Микола Люшняк: «Активна особистість не вичерпується!»

Опубліковано: 14.07.2019 15:30
Микола Люшняк: «Активна особистість не вичерпується!»
«Гаразд, зараз працюю у своєму окрузі й маю вільну часину», — повідомив нам народний депутат Микола Люшняк на прохання про зустріч. 
Робочий стіл закладений стосами документів: звернення громадян, запити, пропозиції до законопроектів, довідки, звіти. На одному з аркушів — інформація про ліквідацію наслідків повені у селах Красіїв та Гранітне Монастириського району. «Так, нещодавно Золота Липа після рясних дощів збунтувалася й підтопила майже два десятки житлових будинків, кількадесят гектарів посівів, — зауваживши наше зацікавлення, — допомагали людям, місцевій владі й рятувальникам дизпаливом, автотехнікою», – пишуть Тернополяни.

Нитку нашої бесіди про майже 5 років у Верховній Раді, про проблеми округу, про геополітику час від часу переривають телефонні дзвінки…

– Не виснажує такий темп? –  запитуємо.

– Знаєте, активна особистість не вичерпується. Якщо подобається робота,  якщо реалізовуються власні задуми, якщо бачиш позитивний результат і відчувається підтримка людей, то вигорання неможливе.

– Громадський рух «Чесно» відзначив, що нардеп Микола Люшняк зразково відвідував пленарні засідання ВР та комітетів…

– Якщо правильно спланувати час і роботу, то іноді у вихідні можна трішки відпочити. Взагалі за період депутатства я був автором 13 проектів законів та постанов і 112 – співатором. З них, до речі,  13  – стали законами. Також подавав поправки та пропозиції до 18 законопроектів.

Окрім того, моя команда сформувала 61 депутатський запит, опрацювала 2930 звернень громадян, скерувала 3681 депутатське звернення.

Пожартую сам із себе: за свою каденцію я жодного разу не «кнопкодавив» і фізично не розправлявся зі своїми опонентами (хоч іноді руки таки чесалися). Важко сказати – це добре чи зле?

 

 Експерти вважають, що теперішнє скликання ВР є  найпродуктивнішим й найефективнішим за всю історію України…

– Погоджуюся. Суспільство потрохи забуває напругу 14-15 років, коли ми працювали практично з «коліс» на оборону й безпеку, формували державні інституції з нуля. Паралельно також досягли асоціації та безвіз із ЄС, створили антикорупційні інституції, відбулося закріплення в Конституції курсу держави до Євросоюзу та НАТО.

Забезпечили відповідними законами старт реформ у різноманітних сферах: енергетиці, охороні здоров’я, освіті. Створили умови для функціонування української мови. Відзначу надзвичайно важливу реформу з децентралізації, котра спричинила потужний поштовх для розвитку держави. На жаль, ми ще не можемо оцінити, відчути результат, бо занадто мало часу пройшло, але надійний фундамент закладено.Тепер треба рухатися вперед, будувати стіни, дах і не дати зруйнувати цей підмурівок.

Окрім членства у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, я –  заступник керівника групи з міжпарламентських зв’язків із Йорданським Хашимітським Королівством. Очолює українське посольство у цій державі наш земляк Сергій Пасько, який родом із села Лошнів, що на Теребовлянщині. Завдяки його старанням, у столиці Йорданії Аммані, одну з вулиць назвали на честь Тараса Григоровича Шевченка. Звичайно, Росія повстала проти такого рішення, її представники апелювали всюди, аби вулицю не перейменовували. Однак саме завдяки нашій спільній твердій позиції, все таки вдалось перемогти.

 

– Чи закон «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», співавтором якого ви є, допоможе нарешті вирішити проблему утримання дорожньої інфраструктури?

– Родзинка цього закону – окремий Державний дорожній фонд у спеціальному фонді Державного бюджету України. Себто визначено джерела наповнення цього фонду й плануються роботи з реконструкції та будівництва шляхів. Це дуже добра новація, що спонукає до вирішеня проблем зрушило з мертвої точки. Але є застереження: без науково обгрунтованих потреб, без нових технологій, без сучасного розуміння функцій транспортних артерій ми знову закопуватимемо гроші з цього фонду у латанки (т.зв. ямкові ремонти).

До речі, хочу виокремити ще два важливих закони, які я розробляв зі своїми колегами. Перший “Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів” передбачав зниження ставки акцизного збору. Він у 2016-2017 рр. поклав початок детінізації ринку вживаних автомобілів (євроблях) і збільшив надходження до держбюджету.

Інший закон – щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Для мене як науковця це – надзвичайно важливий документ, бо розростання проблем у Карпатах із часом торкнеться і Тернопільщини.

 

 Притчею во язицех стало прийняття закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»…

– Так, це надзвичайно важливий закон, який удосконалює правові засади органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а також гармонізує  законодавство України і ЄС. Наша команда намагалася чітко розмежувати біопродукти та ті, що містять ГМО. Але на наші зміни й апеляції у комітетах ніхто не звертав уваги. Довелося вдатися до хитрощів – ми підготували і подали законопроект про повну заборону ГМО. Наступного дня телефон не змовкав. Лунали прохання: мовляв, може не треба вже так категорично забороняти, а ліпше чітко прописати та розмежувати ці продукти…

До речі, такий же хитрий план спрацював із продовженням мараторію на продаж сільськогосподарських земель. Ми подавали законопроет, щоб заборонити це на 25 років. Тоді Кабмін був змушений реагувати і продовжити ще на рік…

 

– Чи зможе Україна з допомогою реформи з децентралізації витягнути сама себе за чуприну із болота у прямому і переносному значенні, як барон фон Мюнхгаузен?

– Сильна громада – міцна й заможна держава, в якій мають бути осередки підпримництва, культури і духовності. Хай це трохи пафосно, але громада повинна виховувати громадянина-патріота. Такий шлях подолали успішні європейські держави, і таким шляхом (тільки швидше) маємо пройти і ми.Тим більше, що українці ментально готові до такого устрою – ще Тарас Шевченко описував механізми козацької держави, що грунтується на територіальних утвореннях – полках, сотнях.

Я вважаю, що сьогодні ця реформа — одна з найважливіших. Кожен із нас має право на працю й гідну платню, на сучасну медицину й освіту, доступні комунальні, соціальні послуги, гарні дороги. У столиці чиновникам зовсім не цікаво, чи полагоджений водогін у вашому селі, чи функціонує школа мистецтв. Тому зараз  відбувається передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування.

Вже сьогодні в нашому окрузі маємо знакові історії успіху. Ось, наприклад, – відновлення бальнеологічної лікарні у Гусятині. Партнерство державних і місцевих фінансових фондів, спільні зусилля народного депутата й місцевої влади, бажання громади, праця лікарів-ентузіастів і заклад уже приймає пацієнтів. У селища є всі можливості стати ще одним Трускавцем або Моршином. А це – робочі місця, комфортні умови праці, гідні зарплати.

Ще одна історія з відновленням занедбаного кілька років тому ставу «Нічлава» у Копичинцях дає підстави для оптимізму, що українці – на правильному шляху. Нам вдалося «вибити» 700 тис.грн. на ремонт шлюзів і греблі. Але без підтримки містян, без спільної праці з міською радою в особі міського голови цей проект навряд чи був би реалізований. Треба було бачити, як під час толоки у людей горіли очі!

Як представник наших громад у Верховній Раді знову і знову переконуюся, що лише працюючи гуртом, можна зробити багато схожих для людей справ. Синергія – велике діло!  Практично у кожній об’єднаній громаді є успішно реалізовані масштабні проекти.

Наведу ще один яскравий приклад співпраці із селищною радою, селищним головою –  за рахунок коштів субвенції з державного бюджету реконструйовано шатровий дах у нашій Гусятинській школі. Вартість проекту – 1 млн.грн. Так, це затратно, але латати знову й знову, ризикувати здоров’ям наших діточок – не варто!

У Хоростківському Навчально-виховному комплексі  “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія” ми реалізували масштабний проект вартістю 1 млн. грн., впровадивши енергоощадні технології, фундаментально замінивши систему опалення. Тепер кошти, що витрачалися на зігрівання повітря, можна вкладати в матеріальну базу, в покращання якості навчання, різноманітні проекти, що стосуються розвитку для наших дітей. 

У капітальний ремонт Монастириської ЗОШ вклали 1млн. 400 тис. грн. У с. Задарів того ж району відремонтували школу за 1 млн. грн.

Об’єднавшись, ми для потреб Бучацької ЦКРЛ  придбали новітньої медичної електроапаратури та медичного інструментарію на суму понад 1 млн.150 тис.грн. 

Така ж сума була виділена для облаштування оперційного блорку  у Теребовлянської центральній райлікарні.

Таких проектів – багато. Загалом у соціально-економічний розвиток 166 округу залучено 105 млн.грн.

 

– Чи є загроза, що нова Верховна Рада може «відмотати» все назад?

– Останні тривожні новини, котрі щодня сипляться, мов сніг на голову, дають підстави для тривоги. Важливо не зійти на манівці, не вчепитися на гачки пустопорожніх звинувачень і обіцянок.


Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Відео

Ружена Волянська: Важливість Томосу для Тернопільщини

Анонс програми «Актуально з Руженою Волянською»

Новини БІЗНЕС КОМПАНЬЙОН

Молодіжні Новини