Музеїв у світі є чимало, але такого як у Борщеві на Тернопіллі – ще пошукати. Адже Борщівський краєзнавчий музей має в собі… ще один музей. Саме про нього й хочу розповісти. Це єдиний музей Тараса Григоровича Шевченка в Західній Україні, який складається з трьох залів.

А після перегляду художнього фільму «Тарас. Повернення» – режисера і сценариста, члена Спілки кінематографістів України, Асоціації українських письменників, заслуженого діяча мистецтв України Олександра Денисенка, читати і дізнаватись про українського поета хочеться не раз в рік (на його день народження), а повсякчас,  – пише tenews.org.ua.

Знайомить з експонатами музею Наталя Іларіївна Николин, завідувачка методичною роботою Борщівського обласного краєзнавчого музею:

Перший зал – це дитинство і родовід Шевченка. Тут знаходиться макет шевченківської хати, відтворено селянський побут 19 ст. У вітрині експонуються книги, які читали в сім’ї: «Біблія», «Псалтир». На стіні – ікона Божої Матері, рушник з Черкащини. Окрасою залу є діорама «Мені тринадцятий минало». Зверніть увагу на скульптуру «Молодий Т. Шевченко». Це робота кубинського скульптора Томаса Олів’є, яку він подарував нашому музею. Про Петербурзький період життя і творчість Шевченка – йдеться у другій музейній залі. Тут є факсимільне видання першого випуску «Кобзаря» 1840 р. Відомо, що Шевченко перебував на Тернопільщині.  Ми представляємо 4 вдалі копії художника М. Миколишина , а саме – акварелі Шевченка про Почаївську Лавру. В центрі художнє полотно вже згаданого автора «Молодий Шевченко серед селян». У третій залі: перебування Шевченка на засланні, смерть поета, вшанування його пам’яті. Тут копія посмертної маски поета, яку виготовив петербурзький скульптор Клодт.  Унікальна колекція «Кобзарів» налічує понад 300 примірників. Навіть «Кобзар» 1860 pоку, який видав колись власним коштом промисловець-цукрозаводчик, меценат, виходець із кріпаків – Платон Симиренко.

Фото: Валентина Семеняк