TerMedia

facebook google+ twiter skype rss

Новини з тернопільщини

Статті

Середні зарплати українців: хто заробляє найбільше

Середні зарплати українців: хто заробляє найбільше

У першому кварталі 2019 року розмір середньої зарплати працівника в Україні зріс на 20,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Охочим на замітку: Студентка розповіла, як безкоштовно поїхати вчитися до Словаччини

Охочим на замітку: Студентка розповіла, як безкоштовно поїхати вчитися до Словаччини

Існують освітні програми для студентів, що дають можливість поїхати на повністю оплачуваний тренінг англійською мовою. Тамара Драгіна розповіла про одну з таких програм, де можна продуктивніше налагоджувати культурний обмін між країнами та навчати молодих людей. Щоб вони у свою чергу потім ділилися досвідом і робили світ освіченішим і дружним.

Інтерв'ю

Сповідь заробітчанки, яка втратила родину в Україні, але знайшла щастя за кордоном

Сповідь заробітчанки, яка втратила родину в Україні, але знайшла щастя за кордоном

Називайте мене як хочете. Мене вже переболіло — справді. Судіть чи не судіть — байдуже.

Епіфаній розповів про можливість об’єднання ПЦУ та УГКЦ

Епіфаній розповів про можливість об’єднання ПЦУ та УГКЦ

Православні та католики вже тривалий час ведуть діалог щодо зближення до повного злиття двох найдавніших християнських конфесій світу. Про активізацію на українських теренах цього процесу першим заговорив предстоятель УГКЦ на межі 2018-2019 років

На Тернопільщині зникає село, яке є центром Європи

Опубліковано: 19.03.2019 11:03
На Тернопільщині зникає село, яке є центром Європи

Села, як і люди, теж помирають.

Українські села вимирають. На жаль, приголомшливими темпами. Щорічно з карти України зникає до двох десятків населених пунктів. А за часів незалежності, за різними даними, їх щезло від 500 до 700. Ця тенденція прискорюється з року в рік, – пише Свобода.

Якщо проаналізувати суху статистику адміністративно-територіального поділу, Тернопільщина належить до  трьох областей, у яких від часів незалежності жодне село не зникло через відсутність жителів. Чи насправді це так?

На картах Шумського району ще позначене село Вербиця, підпорядковане Підгаєцькій сільській раді. У 18 столітті воно мало назву Вербич, але після заснування містечка Катербург (нині с. Катеринівка Кременецького району) почало занепадати і після німецько-радянської війни значилося як хутір. Проте вже після 1952 р. знову отримало статус села, але це не врятувало від повторного занепаду, і на початку 1980-х тут було лише 5 дворів. У 2001 році проживали двоє стареньких, а від 2003 р. Вербиця стала пусткою. Нині на місці села – однойменне урочище. Тернопільська обласна рада ухвалила рішення про ліквідацію населеного пункту і виведення його з облікових даних, але Верховна Рада України не затвердила цього, й неіснуюче село залишається в адміністративно-територіальному поділі.

Село Плоске на Козівщині підпорядковане Теофіпільській сільській раді. Ще станом на 2007 рік тут проживали 15 осіб. Минуло десять років, і коли ми поцікавилися у сільській раді, скільки ще в Плоскому жителів, отримали невтішну відповідь: «Там уже не живе ніхто… Збереглися напівзруйновані будинки і господарські будівлі, а люди хіба що тримають городи». А уявіть, що в цьому селі, для прикладу, у 1952 р. проживали 288 осіб, діяла школа…

На Бережанщині у с. Червоне (раніше – Молохів Мечищівський), за даними перепису на 2001 р., проживали 32 особи, а нині картина значно сумніша – прописано за місцем реєстрації 26, а проживають постійно лише 6 осіб. Борщівщина, село Збриж, що підпорядковане Бурдяківській сільській раді, колишнє містечко Нове Бжезе, яке у 1672 р. описав знаний німецький мандрівник Ульріх фон Вердум. За переписом, у 2001 р. в селі проживали 20 осіб, а нині залишилося семеро, з них прописані лише 4.  На Зборівщині у с. Цецівка Годівської сільської ради у 2007 р. проживали 12 осіб, а нині лише 7. У селі Білинівка Гусятинського району у 2001 р. проживала 61 особа, а нині – прописано 14, з них постійно проживають десятеро.

Славне повстанською звитягою село Антонівці, яке у 1952 р. ліквідувала радянська влада, а жителів (177 родин)  насильно розселила у села Михайлівського району Запорізької області, а кому пощастило більше – Шумщини і Лановеччини, офіційно відновили у квітні 1990 року.  У 2001-му тут проживали 24 особи, а станом на 2014 р. залишилося лише 11. Хоча наприкінці ХІХ століття в Антонівцях діяла поштова станція, гута (склоробна майстерня), а в 113 дворах проживав 1031 житель.

Невтішна картина і в інших населених пунктах, зокрема у с. Ясне на Бережанщині. Нині там зареєстровано 26 осіб, з них проживають лише 12, у с. Нова Гребля також Бережанського району прописано 15, а проживають 12 осіб (в середині ХІХ ст. тут діяла паперова фабрика, друга за потужністю в Галичині). У с. Трійця Борщівського району зареєстровано 37, а проживають лише 20 осіб.

У мальовничому с. Крутилів Гусятинського району зареєстровано 35 осіб, хоча постійно проживають менше. Як пояснили у сільській раді, кількість прописаних суттєво не зменшується, бо дідусі і бабусі залишають спадщину онукам. Ті прописуються й очікують, що ціна на землю зросте. Будемо сподіватися, що село стане одним із осередків зеленого туризму.

У с. Тарноруда Підволочиського району нині проживають лише 13 осіб, у Жуківцях на Зборівщині – 31, у с. Сонячному (до 1977 р. називалося Шкіндерівка) Підгаєцького району зареєстровано 38 жителів, хоча насправді їх значно менше.

Зрештою, тенденція до зменшення зберігається і в деяких селах Тернопільського району. Наприклад, у с. Хатки Великолуцької сільської ради проживають 35 осіб, у 2007 р. тут було 42 жителі.

А село Вишеньки Теребовлянського району, схоже, може щезнути з карти Тернопільської області, так і не ставши одним із офіційним центрів Європи (залежно від визначення кордонів Європи та обраної методики обрахунку). За деякими підрахунками, Вишеньки – один із географічних центрів Європи, як, наприклад, с. Ділове на Закарпатті, чи містечко Суховоля у Польщі, село Пурнушкес у Литві тощо. А чим завинили наші Вишеньки? Хіба тим, що, на відміну від згаданих «центрів Європи», ми так і не спромоглися хоча би встановити якийсь пам’ятний знак. Намагаємося розвивати в області туризм, розробляємо нові маршрути, шукаємо, чим зацікавити людей… А про таку туристичну «родзинку», як центр Європи, забули. Натомість згадку про Вишеньки, як одного з центрів Європи, вже вивели з російськомовної Вікіпедії. А можна ж було придумати фішку, поставити вказівники, для прикладу, «Вишеньки – тут б’ється серце України». Зрештою, нині у селі проживає вже менше 20 осіб.

Приклади сіл-привидів на Тернопільщині ще можна наводити багато. Суха статистика: у понад 80 селах області проживає менше 100 осіб, з них у 30 – менше 50. Що й казати, якщо навіть у селах, які є центрами сільських рад, нині заледве набереться 200 жителів.

Під час підготовки статті, я спілкувався з працівниками сільських рад, вони висловлювали побоювання, що після закінчення адміністративно-територіальної реформи процес обезлюднення малих сіл значно пришвидшиться. Бо хіба зможе розвиватися населений пункт, якщо у ньому не буде школи і медпункту? Мовляв, і так молодь не бачить тут перспективи і намагається будь-якими шляхами залишити родинну колиску. У більшості малих сіл люди доживають свою старість.

Ось так тихо зникають наші села, колись наповнені самобутніми традиціями, культурою, людською працею, дитячим сміхом… Тепер тут лише риплять старенькі яблуні, розмовляючи з вітром, наче згадують про долі людей, які раніше зривали з них соковиті яблука. Так, на жаль, села, як і люди, можуть помирати.

Віктор КАРПОВИЧ


Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Відео

Ружена Волянська: Важливість Томосу для Тернопільщини

Анонс програми «Актуально з Руженою Волянською»

Новини БІЗНЕС КОМПАНЬЙОН

Молодіжні Новини