TerMedia

facebook google+ twiter skype rss

Новини з тернопільщини

Статті

Чоловік приїжджає в школу, щоб забрати доньку – потім вчителька бачить його штани і розуміє, що відбувається

Чоловік приїжджає в школу, щоб забрати доньку – потім вчителька бачить його штани і розуміє, що відбувається

Всі батьки намагаються зробити все можливе, щоб їхні діти відчували себе щасливими, захищеними і улюбленими.

Відчували себе третьосортними: Українка відверто розповіла про роботу в Польщі

Відчували себе третьосортними: Українка відверто розповіла про роботу в Польщі

Посередник сказав, що зарплата буде висока, а робота легка. Хлопець мав їздити на електрокарі й переставляти товар. Юля повинна була розставляти молочні продукти по полицях.

Інтерв'ю

Довгоочікуване зізнання: Даша Астаф’єва відверто розповіла про майбутнє весілля

Довгоочікуване зізнання: Даша Астаф’єва відверто розповіла про майбутнє весілля

Так, артистка зізналася, що має намір зв’язати себе узами шлюбу вже найближчим часом. Вона не поспішає ділитися подробицями урочистості, але зазначає, що мріє про церемонію за кордоном, адже в Україні влаштувати тихе торжество не вдасться.

Архиєпископ Нестор: «У студентські роки ми жили в одній келії з митрополитом Епіфанієм»

Архиєпископ Нестор: «У студентські роки ми жили в одній келії з митрополитом Епіфанієм»

Після надання Україні Томосу до архиєпископа Тернопільського і Кременецького Нестора приїжджають віряни з усієї області, щоб зареєструвати перехід із російської церкви до Православної Церкви України.

На Тернопільщині зникає село, яке є центром Європи

Опубліковано: 19.03.2019 11:03
На Тернопільщині зникає село, яке є центром Європи

Села, як і люди, теж помирають.

Українські села вимирають. На жаль, приголомшливими темпами. Щорічно з карти України зникає до двох десятків населених пунктів. А за часів незалежності, за різними даними, їх щезло від 500 до 700. Ця тенденція прискорюється з року в рік, – пише Свобода.

Якщо проаналізувати суху статистику адміністративно-територіального поділу, Тернопільщина належить до  трьох областей, у яких від часів незалежності жодне село не зникло через відсутність жителів. Чи насправді це так?

На картах Шумського району ще позначене село Вербиця, підпорядковане Підгаєцькій сільській раді. У 18 столітті воно мало назву Вербич, але після заснування містечка Катербург (нині с. Катеринівка Кременецького району) почало занепадати і після німецько-радянської війни значилося як хутір. Проте вже після 1952 р. знову отримало статус села, але це не врятувало від повторного занепаду, і на початку 1980-х тут було лише 5 дворів. У 2001 році проживали двоє стареньких, а від 2003 р. Вербиця стала пусткою. Нині на місці села – однойменне урочище. Тернопільська обласна рада ухвалила рішення про ліквідацію населеного пункту і виведення його з облікових даних, але Верховна Рада України не затвердила цього, й неіснуюче село залишається в адміністративно-територіальному поділі.

Село Плоске на Козівщині підпорядковане Теофіпільській сільській раді. Ще станом на 2007 рік тут проживали 15 осіб. Минуло десять років, і коли ми поцікавилися у сільській раді, скільки ще в Плоскому жителів, отримали невтішну відповідь: «Там уже не живе ніхто… Збереглися напівзруйновані будинки і господарські будівлі, а люди хіба що тримають городи». А уявіть, що в цьому селі, для прикладу, у 1952 р. проживали 288 осіб, діяла школа…

На Бережанщині у с. Червоне (раніше – Молохів Мечищівський), за даними перепису на 2001 р., проживали 32 особи, а нині картина значно сумніша – прописано за місцем реєстрації 26, а проживають постійно лише 6 осіб. Борщівщина, село Збриж, що підпорядковане Бурдяківській сільській раді, колишнє містечко Нове Бжезе, яке у 1672 р. описав знаний німецький мандрівник Ульріх фон Вердум. За переписом, у 2001 р. в селі проживали 20 осіб, а нині залишилося семеро, з них прописані лише 4.  На Зборівщині у с. Цецівка Годівської сільської ради у 2007 р. проживали 12 осіб, а нині лише 7. У селі Білинівка Гусятинського району у 2001 р. проживала 61 особа, а нині – прописано 14, з них постійно проживають десятеро.

Славне повстанською звитягою село Антонівці, яке у 1952 р. ліквідувала радянська влада, а жителів (177 родин)  насильно розселила у села Михайлівського району Запорізької області, а кому пощастило більше – Шумщини і Лановеччини, офіційно відновили у квітні 1990 року.  У 2001-му тут проживали 24 особи, а станом на 2014 р. залишилося лише 11. Хоча наприкінці ХІХ століття в Антонівцях діяла поштова станція, гута (склоробна майстерня), а в 113 дворах проживав 1031 житель.

Невтішна картина і в інших населених пунктах, зокрема у с. Ясне на Бережанщині. Нині там зареєстровано 26 осіб, з них проживають лише 12, у с. Нова Гребля також Бережанського району прописано 15, а проживають 12 осіб (в середині ХІХ ст. тут діяла паперова фабрика, друга за потужністю в Галичині). У с. Трійця Борщівського району зареєстровано 37, а проживають лише 20 осіб.

У мальовничому с. Крутилів Гусятинського району зареєстровано 35 осіб, хоча постійно проживають менше. Як пояснили у сільській раді, кількість прописаних суттєво не зменшується, бо дідусі і бабусі залишають спадщину онукам. Ті прописуються й очікують, що ціна на землю зросте. Будемо сподіватися, що село стане одним із осередків зеленого туризму.

У с. Тарноруда Підволочиського району нині проживають лише 13 осіб, у Жуківцях на Зборівщині – 31, у с. Сонячному (до 1977 р. називалося Шкіндерівка) Підгаєцького району зареєстровано 38 жителів, хоча насправді їх значно менше.

Зрештою, тенденція до зменшення зберігається і в деяких селах Тернопільського району. Наприклад, у с. Хатки Великолуцької сільської ради проживають 35 осіб, у 2007 р. тут було 42 жителі.

А село Вишеньки Теребовлянського району, схоже, може щезнути з карти Тернопільської області, так і не ставши одним із офіційним центрів Європи (залежно від визначення кордонів Європи та обраної методики обрахунку). За деякими підрахунками, Вишеньки – один із географічних центрів Європи, як, наприклад, с. Ділове на Закарпатті, чи містечко Суховоля у Польщі, село Пурнушкес у Литві тощо. А чим завинили наші Вишеньки? Хіба тим, що, на відміну від згаданих «центрів Європи», ми так і не спромоглися хоча би встановити якийсь пам’ятний знак. Намагаємося розвивати в області туризм, розробляємо нові маршрути, шукаємо, чим зацікавити людей… А про таку туристичну «родзинку», як центр Європи, забули. Натомість згадку про Вишеньки, як одного з центрів Європи, вже вивели з російськомовної Вікіпедії. А можна ж було придумати фішку, поставити вказівники, для прикладу, «Вишеньки – тут б’ється серце України». Зрештою, нині у селі проживає вже менше 20 осіб.

Приклади сіл-привидів на Тернопільщині ще можна наводити багато. Суха статистика: у понад 80 селах області проживає менше 100 осіб, з них у 30 – менше 50. Що й казати, якщо навіть у селах, які є центрами сільських рад, нині заледве набереться 200 жителів.

Під час підготовки статті, я спілкувався з працівниками сільських рад, вони висловлювали побоювання, що після закінчення адміністративно-територіальної реформи процес обезлюднення малих сіл значно пришвидшиться. Бо хіба зможе розвиватися населений пункт, якщо у ньому не буде школи і медпункту? Мовляв, і так молодь не бачить тут перспективи і намагається будь-якими шляхами залишити родинну колиску. У більшості малих сіл люди доживають свою старість.

Ось так тихо зникають наші села, колись наповнені самобутніми традиціями, культурою, людською працею, дитячим сміхом… Тепер тут лише риплять старенькі яблуні, розмовляючи з вітром, наче згадують про долі людей, які раніше зривали з них соковиті яблука. Так, на жаль, села, як і люди, можуть помирати.

Віктор КАРПОВИЧ


Якщо цей матеріал вас зацікавив, будемо вдячні, коли поділитесь ним в соціальних мережах або прокоментуєте.

Відео

Ружена Волянська: Важливість Томосу для Тернопільщини

Анонс програми «Актуально з Руженою Волянською»

Новини БІЗНЕС КОМПАНЬЙОН

Молодіжні Новини