На запрошення викладачів кафедри української філології та суспільних дисциплін Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію ім. Тараса Шевченка відвідала українська письменниця, поетеса, журналіст і перекладач Любов Бурак (письменницький псевдонім – Дзвінка Торохтушко). Уродженка Кременця, вона не уникає жодної нагоди, щоб провідати своє рідне й улюблене місто. Зустріч зі студентами й викладачами пройшла у дружній і творчій обстановці.

Коротко про автора. Любов Бурак народилася 2 лютого 1972 року в Кременці.
Автор поетичних збірок «Заквітну деревієм» (1993 р.), «Звуки та знаки» (1994 р.), казки “Світлячок-охоронець” (2015 р.), співавтор книги віршів “Час В” (2015 р.) та “Голос крові” (2015).
Журналіст, перекладач. Певний час проживала з родиною на Сході України, в м. Дніпродзержинську, потім – у Кам’янці-Подільському. З 2007-го – в Тернополі.
Чоловік о. Петро – капелан, зараз під Мар’їнкою. Двоє синів до серпня минулого року були в артилерії Української добровольчої армії, виїжджали на позиції, страхували Збройні сили України. нині вони вже вдома, навчаються, працюють. Окрім них, в сім’ї виховуються ще четверо дітей.

З вітальним словом до присутніх звернувся завідувач кафедри української філології та суспільних дисциплін, кандидат філологічних наук, доцент Олег Василишин. Його виступ продовжила розповідь колеги нашої гості, кременецького гумориста, поета і кіномитця Віктора Підгурського.

Під час зустрічі відбулась презентація збірки недитячих новел «Питровна», написана на кременецьку тематику, а ще бажаючі мали нагоду придбати роман «Масік», який уже майже рік читають в усій Україні, та інші видання автора.

Особливу цікавість майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкових класів викликала збірка поезій для дітей «Дзвінкі віршики», яку надзвичайно майстерно і красномовно ілюстрував тернопільський художник Олександр Курило. Як пише про автора цієї книги письменник і журналіст Богдан Волошин, «є щось таке у її творах, що повертає тебе у світлий і затишний світ дитинства, де завжди сонячно, пахне молоком і свіжоскошеним сіном. Щось таке, що змушує дитинно радіти і щиро тішитись».

Географія творчих зустрічей письменниці не обмежується Україною: нині вона в Києві, а завтра її кличуть Краків, Будапешт.
Знайомство з неординарною творчою особистістю залишає глибоке враження у присутніх. Бо вона належить не до пересічних авторів, а до окремих нестандартних митців, які дивляться на світ очима народної душі і присвятили себе, своє життя, творчість воістину справжньому Мистецтву Любові до рідної землі. І ця любов щедро і рясно проростає в її дітях. Творчого горіння Вам, нових чудових видань, палких шанувальників, розуміння і підтримки від хороших людей! Та насамперед – здорових і розумних онуків та спокою за своє і їхнє майбутнє. А нашому краю – побільше таких воістину віртуозних Майстрів рідного слова.